Походження та історія Liria Palace
Liria Palace слугує офіційною резиденцією дому Альба. Це єдиний палац у Мадриді, який продовжує функціонувати як приватна резиденція. Будівництво споруди тривало між 1767 та 1785 роками. Проєкт був замовлений 3-м герцогом Бервікським та Лірійським, доном Хакобо Фіц-Джеймсом Стюартом і Колумбом.
Історія цього місця нерозривно пов'язана з родом герцогів Бервікських та Альба. Протягом 500 років ці герцоги збирали художню колекцію, яка сьогодні займає палац. Це накопичення витворів мистецтва відображає століття безперервного меценатства цієї вельможної родини.
Будівля та її неокласична архітектура
Liria Palace є визначним досягненням неокласичної архітектури в Мадриді. Початкове керівництво будівництвом було довірене французькому архітектору Луї Гільберу. Після цього етапу іспанський архітектор Вентура Родрігес завершив архітектурне оформлення, надавши будівлі її раціонального та симетричного характеру. Остаточне завершення споруди було здійснене Бласом Бельтраном Родрігесом. Внутрішній простір палацу організований у прямокутній, витягнутій та компактній манері.
Зовнішні території розділені на два самобутні середовища. Передній сад виконаний у англійському романтичному стилі, що вирізняється центральним лугом та різноманіттям дерев, серед яких магнолія, кедр, каштан, тис та кипарис. Задній сад зазнав перепланування у 1916 році завдяки роботі Жана-Клода Нікола Фостіє, що привнесло в цей простір класицистичний відтінок. Ця зона включає центральний фонтан та різноманітні гаї.
Вражаюча художня колекція
Колекція, яку герцоги Бервікські та Альба збирали протягом п'яти століть, вражає своєю багатогранністю: вона охоплює живопис, скульптуру, гравюри, вишукані меблі та декоративно-прикладне мистецтво. Ці скарби зберігаються у приватній резиденції дому Альба, створюючи неповторну атмосферу величі. Скарбниця включає не лише шедеври мистецтва, а й надзвичайно важливі історичні документи та рідкісні книги, що свідчать про багатовікову підтримку культури аристократичним родом. Серед них можна знайти останню волю та заповіт короля Фердинанда II Арагонського, а також унікальну колекцію листів Христофора Колумба.
Особливу цінність становить бібліотека палацу, де зберігається перше видання Дон Кіхота 1605 року. Ще одним безцінним екземпляром є Біблія Альба — один із перших перекладів Старого Заповіту на іспанську мову. Ці та інші рідкісні артефакти є частиною величезного масиву книг і документів, що бережно зберігаються в архівах палацу.
Колекція також демонструє видатні здобутки багатьох видатних майстрів, серед яких:
- Святий Домінік Гізман, близько 1650 р. — Франсіско де Сурбаран
- Герцогиня Альба, Біла герцогиня, 1795 р. — Франсіско Гоя
- Карл V та імператриця Ізабелла — Пітер Пауль Рубенс
- Інфанта Маргарита II — Дієго Веласкес
- Марія Франсіска де Салес Портокарреро, 16-та герцогиня Пеньяранда, 1854 р. — Франц Ксавер Вінтергальтер
- Марс і Венера, 1595 р. — Лавінія Фонтана
Шедеври колекції
Колекція приховує в собі видатні портрети, що крізь віки простежують генеалогію роду Альба. Центральним твором у цьому ансамблі є портрет герцогині Альба, написаний Франсіско Гоєю, також відомий як Біла герцогиня (1795). Серед інших визначних портретів можна знайти зображення великого герцога Альба, створені Тіціаном та Рубенсом. Своєю вагомою часткою у це надбання вніс Пітер Пауль Рубенс, подарувавши світу полотно Карл V та імператриця Ізабелла. У середині XIX століття, а саме у 1854 році, Франц Ксавер Вінтергальтер зафіксів на полотні образ Марії Франсіски де Салес Портокарреро, 16-ї герцогині Пеньяранди.
Релігійні та придворні сюжети розкриваються через шедеври кількох іспанських та європейських майстрів. Ключовим елементом цієї збірки є Святий Домінік Гізман роботи Франсіско де Сурбарана, написаний приблизно у 1650 році. Величність епохи відчувається і через присутність Дієго Веласкеса, чий образ Інфанти Маргарити II наповнює простір особливою енергією. Колекція також збагачена творами Ель Греко та додатковими полотнами Сурбарана. Ці безцінні витвори мистецтва зберігаються в приватній резиденції роду Альба, який збирав це художнє скарбнище протягом понад 500 років.
