Історія Пергамського музею
Пергамський музей — це визначна пам'ятка архітектури, розташована на Музейному острові в історичному центрі Берліна, Німеччина. Його витоки сягають початку XX століття, коли за наказом імператора Вільгельма II у 1910 році розпочалося будівництво. Завершення споруди у 1930 році ознаменувало офіційне створення музею. Протягом десятиліть він слугував головним сховищем для вивчення давніх цивілізацій, прихистивши у своїх стінах монументальні споруди та безцінні артефакти.
Середина XX століття принесла цій установі важкі випробування. Під час повітряних нападів на Берлін наприкінці Другої світової війни будівля зазнала серйозних пошкоджень. У 1945 році Червона армія вивезла всі покинуті музейні експонати. Цей період конфліктів та подальшої окупації призвів до роздробленості колекції; значна частина її частин і сьогодні залишається в Росії.
Музей вистояв у часи цих політичних та фізичних потрясінь. Його історія — це історія виживання та складного переміщення культурних цінностей через кордони. Хоча більшу частину колекції було повернуто або стабілізовано, наявність цих артефактів в інших країнах залишається невід'ємною частиною його тривалого наративу.
Архітектура будівлі
Ця споруда є виразним прикладом стриманого класицизму — архітектурного стилю, де пріоритет віддається чистоті ліній та монументальному масштабу. Задумана Альфредом Месселем та Людвигом Гоффманном, будівля була завершена у період між 1910 та 1930 роками. Її розташування на Музейному острові відображає свідоме прагнення створити простір, що поважає величні масштаби артефактів, які він у собі зберігає. Архітектура тут не просто слугує оболонкою для історії; вона створює особливе середовище, що дозволяє представити монументальні пам'ятки саме в тому контексті, для якого вони створювалися.
Проєкт демонструє глибоке розуміння археологічних принципів. Величезні зали організовані таким чином, щоб вмістити колосальні експонати, такі як ворота Іштар або Пергамський вівтарь. У просторовому плануванні майстерно використані світло та тінь, що посилює емоційний вплив кожного об'єкта. Такий архітектурний підхід гарантує, що фізичне середовище перебуває у безперервному діалозі з давніми матеріалами, що експонуються. У 1999 році будівля була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що підтверджує її надзвичайну значущість у межах великого архітектурного ансамблю острова.
Три головні колекції
Музей приховує в собі три самобутні колекції, які формують його унікальний характер. Antikensammlung залишається однією з найважливіших зібрань грецького та римського мистецтва. Вона посідає центральне місце у вивченні класичної античності, пропонуючи безпосередню зустріч зі скульптурною та матеріальною культурою Середземномор'я. Наявність цих витворів дарує можливість для тихої споглядальності форм, що визначили західні естетичні традиції.
Vorderasiatisches Museum зосереджена на колосальному шеститисячному часовому проміжку історії. Її фонди походять із Месопотамії, Сирії та Анатолії, об'єднуючи артефакти, що простежують розвиток первісних цивілізацій. Колекція акцентує увагу на матеріальних реліктах цих давніх суспільств: від монументальних архітектурних фрагментів до менших, інтимних предметів. Масштаб цих знахідок відображає складність культур, що колись процвітали на Близькому Сході.
Museum für Islamische Kunst представляє декоративно-прикладне мистецтво та археологічні артефакти, що охоплюють період від VII до XIX століття. Ця колекція підкреслює витончену майстерність та естетичні принципи ісламського світу. Експонати розкривають складні деталі релігійного та світського життя протягом багатьох століть. Серед визначних предметів, що зберігаються в різних відділах музею, є:
- Алеппська кімната, приблизно 1603 р.
- Фасад Мшатта, приблизно 740 р.
Шедеври колекції
Пергамський вівтарь — колосальна скульптурна композиція з Пергама II століття до нашої ери — панує у просторі завдяки своєму деталізованому рельєфному фризу. Ця мармурова робота змальовує запеклу боротьбу між олімпійськими богами та гігантами, закарбовуючи космічну битву в застиглому, наповненому м'язовою силою русі. Поруч із ним ворожі величість демонструють Брама Іштар та Процесійна дорога Вавилона, що датуються VI століттям до нашої ери. Її глазурована синя цегла, прикрашена зображеннями левів, драконів та биків, відтворює саму атмосферу давніх месопотамських вулиць.
Римська архітектурна точність виявляється у Мілетських ринкових воротах, що датуються приблизно 100 роком нашої ери. Їхні високі колони та коринфські капітелі є відлунням міського розвитку та розквіту торгівлі в середземноморському світі. Натомість Фасад Мшатта, що походить приблизно з 740 року, пропонує витончене дослідження вишуканої штукатурної роботи та рослинних мотивів, характерних для мистецтва Омейядидів. Ці споруди забезпечують відчутний зв'язок із різноманітними цивілізаціями, які колись процвітали в цьому регіоні.
Окрім цих монументальних реконструкцій, колекція зберігає менші, але надзвичайно важливі фрагменти людської історії. Мейснерський фрагмент з Епосу про Гільгамеша відкриває рідкісну можливість зазирнути в найдавніші писемні документи, відомі людству. Ці об'єкти — від масивних архітектурних елементів до тендітних глиняних табличок — дозволяють зануритися у тихе споглядання безперервності людського самовираження.
- Алеппська кімната, приблизно 1603
- Каджар №2, 1998
- Священний Вавилон Навуходоносора, 1931
- Аніс аль-Довле, 1860
- Ніл Ніл №5, 2008
- Відвідувачі вівтаря, 2012
Сучасні проєкти та реставрація
Сьогодні Пергамський музей переживає епоху масштабної трансформації: тривають фундаментальні реставраційні роботи, покликані зберегти його величні споруди та безцінні колекції для майбутніх поколінь. Цей грандіозний проєкт, що охоплює цілий період до 2037–2043 років, є справжнім викликом для архітекторів та реставраторів. Поки основні роботи тривають, ми вже можемо очікувати на перші віконця у майбутнє: планується, що Північне крило музею знову відкриє свої двері вже у 2027 році. Особливою датою стане 4 червня 2027 року — очікується, що саме тоді заклад зможе знову прийняти відвідувачів, відкривши значну частину своїх скарбів.
У цей складний період перетворення музей не втрачає зв'язку зі своєю аудиторією, шукаючи нові способи діалогу з людьми. Завдяки ініціативі «Pergamonmuseum. Das Panorama» стає можливим занурення у минуле через 360-градусну панораму, яка з неймовірною точністю відтворює атмосферу Пергамського вівтаря та його оточення. Це дозволяє відчути масштаб давніх фризів та велич античності навіть тоді, коли фізичні зали перебувають на реконструкції. Такий прагнення до інновацій гарантує, що архітектурна велич та самі артефакти залишаться доступними та живими для кожного, хто захоче прикоснутися до історії.
