Історія Музею Святого Івана
Розташований у фортифікованому серці Валлетти, Мальта, Музей Святого Івана став офіційною установою лише у 1975 році. Сьогодні він зберігає величезну колекцію, що налічує понад 3000 експонатів, які простежують довгу історію перебування лицарів Святого Івана на цьому острові. Ця колекція слугує справжньою скарбницею матеріальної історії Ордену, фіксуючи переплетення релігійної відданості та політичної могутності, яку військовий орден утримував під час свого правління на Мальті.
Існування музею нерозривно пов'язане з безперервною присутністю лицарів-госпітальєрів у Середземномор'ї. Будучи центральним релігійним осередком Ордену, це місце пройшло шлях трансформації від простої конвентуальної церкви, заснованої у 1573 році, до складного об'єкта історичної пам'яті. Музей створює необхідний контекст для артефактів, що колись прикрашали щоденне літургійне життя та урочисті церемонії лицарів.
Глибина колекції відображається у розмаїтті об'єктів, збережених у його стінах: від священних облачень до видатних полотен. Серед визначних творів, що належать до сфери впливу музею, можна виділити такі шедеври:
- «Обезголовлення Святого Івана Хрестителя», близько 1608 року — Караваджо
- «Святий Єронім пише» — Караваджо
Архітектура собору Сент-Джон
Зовнішній вигляд собору, спроєктований Джироламо Кассаром у період між 1573 та 1578 роками, являє собою величний вапняковий фасад, який приховує в собі неймовірну внутрішню складність. Те, що у 1573 році задумувалося як проста монастирська церква, протягом століть перетворювалося на величну споруду завдяки численним переплануванням. Сьогоднішній вигляд собору — це гармонійне поєднання маньєристського фундаменту та експресивного барочного оздоблення. Таке нашарування стилів створює особливий простір, де стриманість початкового задуму зустрічається з емоційною насиченістю пізніших архітектурних доповнень.
Внутрішній простір собору наповнений відчуттям вертикальності та світла. Високі сводчасті стелі, прикрашені вихорами хмар та небесними постатями, змушують погляд підніматися вгору, наче у справжнє небо. Кожна поверхня тут прикрашена витонченою лепниною та позолоченим орнаментом. Ці деталі майстерно ловлять світло, створюючи неперервну гру тіней та сяйва на всіх внутрішніх поверхнях.
Колекції срібла та текстилю
Срібна колекція пропонує розмаїття літургійних предметів та церемоніальних речей. Ці вироби, серед яких чаші, реліквіари та монастрації, є живим відображенням матеріального багатства та глибокої відданості Ордену. Художній метал залишається тихою, але вагомою присутністю в музеї, зберігаючи тягар релігійної традиції через свою унікальну форму та призначення.
У просторі музею розкішно розкинувся видатний ансамбль фламандських гобеленів. Ці двадцятьдев'ять полотен, створених за ескізами Пітера Пауля Рубенса, були виготовлені на замовлення у брюссельського ткача Юдокуса де Воса. Кожне полотно сягає шести метрів заввишки. Масштаб цих текстильних шедеврів створює особливе відчуття затишного, але величного простору, а їхня присутність майже фізично відчувається через те, як вони домінують у вертикальному вимірі залу.
Шедеври колекції
Присутність Мікеланджело Меризі да Caravaggio визначає саму духовну глибину цього простору. Його полотно, «Взяття голови Івана Хрестителя, що було встановлено у 1608 році, залишається центральним осередком ораторію. У цій роботі майстер використовує різкі контрасти між світлом і тінню, щоб передати вісцеральну, майже фізичну реальність мучеництва. Поруч «Святий Єронім пише» пропонує інше дослідження людського характеру, представляючи постать із засмаглою шкірою та блідою оголеною торсовою частиною. У нижньому правому куті картини можна помітити герб Маласпіна.
Стіни та стелі розповідають історію святого покровителя через пензель Маттіа Преті. Його картини змальовують різні епізоди з життя святого Івана Хрестителя, використовуючи динамічні композиції, щоб наповнити архітектурні порожнечі. Ці твори співіснують із сакральним облаченням, що втілює матеріальну відданість Ордену. Ці облачення, виготовлені з шовкового сатину, прикрашені витонченою вишивкою золотими та срібними нитками, часто з використанням квіткових мотивів, які несуть у собі глибоке символічне значення.
- «Взяття голови Івана Хрестителя», близько 1608 р. — Caravaggio
- «Святий Єронім пише» — Caravaggio
Мармурова підлога та декоративно-прикладне мистецтво
Підлога собору являє собою складну мозаїку з багатоколірного мармуру. Ця інкрустована поверхня функціонує як справжній похоронний ландшафт, де вишукано оформлені надгробки позначають місця спочинку лицарів Святого Івана. Кожен камінь несе в собі тягар індивідуальної історії, прикрашений гербами та специфічними образами, що пов'язані з лицарями, похованими під ним. Ці маркери створюють відчутний зв'язок із військовим та політичним корінням Мальти.
Окрім каменю під ногами, колекція включає різноманітні скульптури та витвори декоративно-прикладного мистецтва, що наповнюють цей священний простір. Серед них — три набори хорові книг, які є одними з найкрасивіше виконаних манускриптів на острові. Ці пергаментні томи прикрашені ініціалами з ілюмінацією та втілюють художню відданість Ордену. Наявність цих об'єктів, поряд із різноманітними скульптурними роботами, відображає довгу історію літургійного та церемоніального життя в стінах собору-катедрала.
Сучасні проєкти з реставрації та розвитку музею
Опіка над цим унікальним об'єктом покладається на Фонд собору Сент-Джон, заснований у 2001 році з метою управління та збереження собору та його музею. Саме ця інституційна структура гарантує, що фізична основа споруди та накопичені скарби залишаться недоторканими крізь віки. Протягом останніх десятиліть було докладено значних зусиль для підтримки структурної цілісності будівлі за допомогою систематичної реставрації. Зокрема, у період з 2008 по 2010 рік проводилися реставраційні роботи на бокових стінах собору, за якими слідував масштабніший проєкт з реставрації екстер'єру, що тривав між 2014 та 2017 роками.
Окрім технічного догляду за вапняком та муруванням, значним етапом у розвитку способу сприйняття колекції став проєкт «Новий музей». Ця ініціатива спрямована на те, щоб представити частину зібрання у спеціально відведеному просторі, що дозволить відвідувачам ближче познайомитися з артефактами, які зберігаються в музеї. Такі проєкти гарантують, що історична присутність реліквій Ордену буде збережена для споглядання майбутніми поколіннями.
